Прибрати пам’ятник Ватутіну, а його могилу перенести на цвинтар. ПЕТИЦІЯ

Кияни збирають підписи, щоб демонтувати пам’ятник радянському генералу Ватутіну.

На сайті Київради з'явилася петиція з проханням демонтувати пам'ятник радянському генералу Миколі Ватутіну, розташований в Маріїнському парку неподалік будівлі Верховної Ради.

Пам'ятник Ватутіну запропонували демонтувати, а його могилу перенести
Пам'ятник Ватутіну запропонували демонтувати, а його могилу перенести
Фото: censor.net.ua

"Микола Ватутін — особа, яка воювала з армією УНР, повстанцями Холодного Яру та бійцями УПА, дерибанила Польщу 1939 та сотнями тисяч відправляла українців на безглуздий забій", — зазначає автор петиції Вадим Поздняков.

Він пропонує прийняти рішення "про цивілізований демонтаж пам'ятника". З огляду на те, що під пам'ятником, ймовірно, знаходиться могила Ватутіна, її пропонують перенести на територію одного зі столичних кладовищ.

На момент публікації цього матеріалу петиція зібрала 930 підписів. Для того, щоб зібрати необхідні для розгляду цього звернення десять тисяч підписів, залишилося 86 днів.


Нагадуємо, що за словами голови Інституту національної пам'яті Антона Дробовича, пам'ятник генералу Миколі Ватутіну в Маріїнському парку не можуть демонтувати, бо він є могилою воєначальника.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.