В Одесі повторно демонтували меморіальну дошку Калініну. ВІДЕО

Підрядник, що реставрує будинок, відновив меморіальну дошку на фасаді після першого демонтажу.

Про це повідомляє УНІАН.

 
Фото: Facebook-сторінка Дем'яна Ганула

Вчора в центрі Одеси, на вулиці Гоголя, активісти демонтували меморіальну дошку голові президії Верховної Ради СРСР Михайлу Калініну, яку підрядник, що реставрує будинок, знову встановив на фасад будинку.

Про це в соціальних мережах заявив активіст Дем'ян Ганул.

"Щойно силами громадськості демонтовано дошку Калініну. Я вже повідомляв про демонтаж цієї дошки, але, як виявилося, підрядник, який займався реконструкцією будинку, наплював на закон і повісив дошку в інше місце", - написав Ганул.

Він стверджує, що дошку передано в краєзнавчий музей. Активіст також розмістив фотографії та відеозапис того, як відбувався демонтаж.

Нагадуємо, що 5 лютого в Південному міжрегіональному відділенні Українського інституту національної пам'яті заявили про демонтаж меморіального знака, встановленого в радянські часи на фасаді будівлі по вулиці Гоголя, 5, Михайлу Калініну (1875 - 1946 рр.) – голові президії Верховної Ради СРСР (1936 -1946), голові Центрвиборчкому СРСР (1922-1938), голові Всеросійського Центрвиборчкому (1919-1938).

У відділенні УІНП заявили, що ім'я Калініна внесено до списку історичних постатей, які підпадають під Закон про декомунізацію.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.