Монумент "Батьківщина-Мати" в Києві не знесуть, але демонтаж герба СРСР з нього передбачено законом. ВІДЕО

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович закликав не звертати уваги на чутки про можливе знесення монумента "Батьківщина-Мати" в Києві.

Як пояснив Дробович в ефірі ObozTV, прибрати радянський герб зі щита не тільки можливо, але і має бути зроблено за законом про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного тоталітарних режимів, інформує Цензор.НЕТ.

 
ФОТО: УНІАН

"Це цілком можливо, і з технічної точки зору також. Це низка процедур, технічних і юридичних, які потрібно виконати. Тут треба менше хайпу. Просто спокійно зробити справу", – зазначив він.

Дробович закликав не звертати уваги на чутки про можливе знесення монумента. Він наголосив, що демонтувати саму "Батьківщину-Мати" ніхто не збирається.

"По-перше, це 300 тонн! По-друге, це дуже складна і знакова для України архітектурна скульптура", – пояснив Голова УІНП.

На запитання, скільки часу знадобиться, щоб прибрати зі статуї комуністичні символи, він відповів: "Я би дуже хотів, щоб до закінчення моєї каденції все це було цивілізованим способом (зроблено. – ред.)".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.