Монумент "Батьківщина-Мати" в Києві не знесуть, але демонтаж герба СРСР з нього передбачено законом. ВІДЕО

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович закликав не звертати уваги на чутки про можливе знесення монумента "Батьківщина-Мати" в Києві.

Як пояснив Дробович в ефірі ObozTV, прибрати радянський герб зі щита не тільки можливо, але і має бути зроблено за законом про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного тоталітарних режимів, інформує Цензор.НЕТ.

 
ФОТО: УНІАН

"Це цілком можливо, і з технічної точки зору також. Це низка процедур, технічних і юридичних, які потрібно виконати. Тут треба менше хайпу. Просто спокійно зробити справу", – зазначив він.

Дробович закликав не звертати уваги на чутки про можливе знесення монумента. Він наголосив, що демонтувати саму "Батьківщину-Мати" ніхто не збирається.

"По-перше, це 300 тонн! По-друге, це дуже складна і знакова для України архітектурна скульптура", – пояснив Голова УІНП.

На запитання, скільки часу знадобиться, щоб прибрати зі статуї комуністичні символи, він відповів: "Я би дуже хотів, щоб до закінчення моєї каденції все це було цивілізованим способом (зроблено. – ред.)".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.