У Києві декомунізували кілька бібліотек

Київрада перейменувала чотири дитячі бібліотеки та присвоїла ще одній ім’я Героя України Миколи Руденка.

Про це повідомляє Українська Правда із посиланням на пресслужбу КМДА.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

Київрада перейменувала три бібліотеки для дітей Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району, які були названі іменами радянських діячів:

* бібліотеку імені О. Пироговського – на бібліотеку "Преображенська";

* бібліотеці імені П. Вершигори присвоєно ім'я Євгена Гуцала – для вшанування пам'яті видатного українського письменника, журналіста, поета і кіносценариста;

* бібліотека імені В. Кудряшова отримала ім'я Всеволода Нестайка – на честь письменника, класика сучасної української дитячої літератури.

Окрім того, перейменовано бібліотеку імені О. Матросова для дітей Централізованої бібліотечної системи Шевченківського району на бібліотеку імені Анатолія Костецького – на честь видатного українського дитячого письменника, викладача і літературознавця.

Також міська рада присвоїла бібліотеці № 156 у Дарницькому районі столиці ім'я Миколи Руденка – українського письменника, громадського діяча, Героя України.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.