У Києві декомунізували кілька бібліотек

Київрада перейменувала чотири дитячі бібліотеки та присвоїла ще одній ім’я Героя України Миколи Руденка.

Про це повідомляє Українська Правда із посиланням на пресслужбу КМДА.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

Київрада перейменувала три бібліотеки для дітей Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району, які були названі іменами радянських діячів:

* бібліотеку імені О. Пироговського – на бібліотеку "Преображенська";

* бібліотеці імені П. Вершигори присвоєно ім'я Євгена Гуцала – для вшанування пам'яті видатного українського письменника, журналіста, поета і кіносценариста;

* бібліотека імені В. Кудряшова отримала ім'я Всеволода Нестайка – на честь письменника, класика сучасної української дитячої літератури.

Окрім того, перейменовано бібліотеку імені О. Матросова для дітей Централізованої бібліотечної системи Шевченківського району на бібліотеку імені Анатолія Костецького – на честь видатного українського дитячого письменника, викладача і літературознавця.

Також міська рада присвоїла бібліотеці № 156 у Дарницькому районі столиці ім'я Миколи Руденка – українського письменника, громадського діяча, Героя України.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.