Затримано підозрюваного в розпалюванні національної ворожнечі в Гуті Пеняцькій

23 січня, обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному у скоєнні низки тяжких і особливо тяжких резонансних злочинів. Серед них – вандалізм у місцях пам’яті та розпалювання національної ворожнечі в урочищі Гута Пеняцька на Львівщині та на території заповідника «Биківнянські могили в Києві.

Підозрюваний 18 місяців переховувався від слідства, а напередодні його вдалося затримати, – повідомили в пресслужбі Офісу генпрокурора України, передає polukr.net.

 

За даними слідчих, затриманого підозрюють у причетності до таких злочинів: підриву ручної гранати та хуліганських дій, які полягали в оскверненні могильного комплексу "Цадика Нахмана" 2016 року, підриву гранати РГД-5 на території Черкаського відділку поліції 2017 року, підриву пам'ятника Угорському народу на Веревецькому перевалі (межа Львівської та Закарпатської областей) 2017 року.

Також йому інкримінують розпалювання національної ворожнечі та ненависті, що мали місце в урочищі Гута Пеняцька в Бродівському районі Львівської області та на території заповідника "Биківнянські могили" в Києві, а також спаплюження юдейської релігійної святині – синагоги "Цорі Гільод" у Львові 2017 року; вчинення хуліганських дій біля посольств США та Литви; закінчений замах на вбивство, вчинений способом, небезпечним для життя багатьох осіб із застосуванням невідомого вибухового пристрою у Києві під час святкування Дня Незалежності 2017 року.

Окрім того, слідство вважає його причетним до розфарбовування пам'ятника воїнам АТО, застосування вибухового пристрою біля пам'ятника воїнам АТО 2017 року, а також підриву ручної гранати біля входу приймальні політичної партії "Національний корпус" 2017 року.

Досудове розслідування перебуває на стадії завершення, невдовзі обвинувальний акт планують скерувати до суду. Щодо інших двох учасників скоєння зазначених злочинів триває розгляд обвинувального акта в суді, – додали в Офісі генпрокурора.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.