Спецпроект

Путін в Ізраїлі поставив антисемітизм і русофобію в один ряд

Президент Росії Володимир Путін на Всесвітньому форумі пам'яті Голокосту в Ізраїлі поставив в один ряд антисемітизм і русофобію.

Про це він заявив під час відкриття пам'ятника героям і захисникам оборони Ленінграда "Свічка пам'яті", повідомляє ВВС. Україна.

 

"Тут, як і в Росії, занепокоєні спробами заперечувати Голокост, переглянути підсумки Другої світової війни, відбілити вбивць та злочинців", - заявив Володимир Путін.

Він розповів, що в Ізраїлі живуть майже 1300 "блокадників" і тут шанують своїх героїв.

"Тут, як і в Росії, розуміють значимість уроків Другої світової війни, не дозволяють світу забути, до чого призводить національний егоїзм, розбрат, сприяння будь-яким формам шовінізму, антисемітизму та русофобії", - заявив Путін.

Щоправда, він не уточнив, з чийого боку і в чому саме полягає русофобія.

Пізніше Володимир Путін виголосив ще одну промову під час основних заходів форуму.

В ній він нагадав про вирішальний внесок СРСР у перемогу над Німеччиною й 27 мільйонів жертв радянських громадян.

Також Путін закликав країни-постійні члени Радбезу ООН в 2020 році зібратись на спеціальну зустріч і обговорити ситуацію з миром на всій планеті.


Всесвітній форум пам'яті Голокосту організували з нагоди 75-ї річниці визволення концтабору в Освенцімі.

Президент України вагався, чи їхати на форум, адже заздалегідь було відомо, що йому не нададуть слова.

Натомість було відомо, що промову матиме президент Росії Володимир Путін.

Нагадуємо, що Президент Польщі Анджей Дуда не поїхав до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв'язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Крім того, у Варшаві заявляли, що таким чином президент Польщі не матиме в Ізраїлі можливості відповісти на чергові звинувачення на адресу Польщі з боку президента Росії.

Як відомо, наприкінці грудня Путін під час публічних заходів декілька разів заявив, що Польща сама була агресором перед Другою світовою війною, СРСР не окуповував Польщу, а серед її чиновників були відверті антисеміти. Варшава викликала на розмову посла РФ у Польщі Андрєєва, а глава польського уряду Матеуш Моравецький виступив із заявою, в якій засудив останні заяви Путіна.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.