Прем'єр Польщі відповів Путіну за образи поляків

Голова уряду Польщі Матеуш Моравецький звинуватив президента Росії у свідомому "оббріхуванні" Польщі щодо її ролі у Другій світовій війні.

Про це повідомляє ВВС з посиланням на заяву прем'єр-міністра, яку оприлюднило посольство Польщі у Росії.

 

"Президент Путін неодноразово намагався оббрехати Польщу. Він завжди робив це свідомо. Зазвичай так відбувається, коли влада в Москві відчуває міжнародний тиск, пов'язаний з її діями. Тиск зовсім не на історичній, а на сучасній геополітичній арені", - ідеться у заяві Моравецького.

Пан Моравецький нагадав, що в останні тижні Росія зазнала низку серйозних поразок. За його словами, провалом закінчилася спроба повністю підпорядкувати собі Білорусь, Європейський Союз учергове продовжив санкції за незаконну анексію Криму.

"А переговори в "нормандському форматі" не тільки не мали наслідком скасування санкцій, але і відбулися на тлі чергового загострення - на цей раз з американської сторони - яке значно ускладнить реалізацію проєкту "Північний потік-2".

Одночасно російські спортсмени були відсторонені від участі в змаганнях на чотирироки за застосування допінгу", - додає польський прем'єр.

Матеуш Моравецький наголосив, що Польща стала першою жертвою Другої світової війни.

"Наша країна раніше за інших зіткнулася з агресією гітлерівської Німеччини і Радянської Росії. Саме Польща була першою державою, яка боролася за вільну Європу", - ідеться у заяві прем'єра.

Він наголошує, що саме союз Гітлера і Сталіна поклав початок Другій світовій війні.

"Підписаний 23 серпня 1939 пакт Молотова-Ріббентропа не був "договором про ненапад". Це був політичний і військовий союз, що ділив Європу на дві сфери впливу. (...) Союз Гітлера і Сталіна був негайно втілений в життя: 1 вересня 1939 гітлерівська Німеччина атакувала Польщу із заходу, півдня і півночі, а 17 вересня СРСР зробив те ж саме, нападаючи зі сходу", - заявив пан Моравецький. 

Він також звинуватив СРСР на чолі зі Сталіним у численних злочинах проти людства - Голодоморі, політичних репресіях - як проти своїх громадян, так і поляків.

"За всі ці злочини відповідальні комуністичні лідери, насамперед Йосип Сталін. Спроби через 80 років з початку Другої світової війни реабілітувати цю фігуру в політичних цілях чинного президента Росії повинні викликати рішучий протест кожного, хто має хоча б найменше уявлення про історію XX століття", - наголосив польський прем'єр.

Нагадаємо, нещодавно Путін звинуватив Польщу в розв'язанні Другої світової війни та підтримці Гітлера в "єврейському питанні".

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.