Усі розділи
Допомогти проекту

У Держдумі Росії хочуть визнати розпад СРСР "найбільшою катастрофою ХХ століття"

Законопроєкт про визнання розпаду СРСР "головною геополітичною катастрофою ХХ століття" внесено до нелегітимної Державної Думи Росії. Проєкт був ініційований партією ЛДПР.

22 грудня 2021

Про це повідомляє Інформаційне агентство ASPI.

 
Фото: pikabu.ru

За інформацією російських ЗМІ, законопроєкт про визнання розпаду Радянського Союзу "катастрофою" уже розміщено в електронній базі даних Держдуми. Така ініціатива присвячена до тридцятої річниці розпаду СРСР.

У документі йдеться, що розпад СРСР нібито призвів до "політичних, соціальних та економічних проблем". Йдеться і про виникнення "конфліктів на національному ґрунті".

Російські депутати планують надіслати таку заяву Раді федерацій, уряду, президенту, Міжпарламентському союзу, Парламентській асамблеї ОДКБ, Міжпарламентській асамблеї держав-учасниць СНД.

Теми
Дивіться також
У Росії «Меморіал» оскаржив рішення суду про ліквідацію
Марш на честь Бандери: Ізраїль та самопроголошений Лукашенко засуджують. РФ погрожує санкціями
Захід засудив рішення про ліквідацію «Меморіалу» в Росії
Колишній дослідник історії Львова працює на пропагандистський російський телеканал RT
Генасамблея ООН схвалила російську резолюцію про «боротьбу з героїзацією нацизму»
Тексти

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.
29 травня 2024 — Олександр Скрипник

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.
28 травня 2024 — Тимур Бобровський

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.
22 травня 2024 — Олександр Скрипник

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.
10 травня 2024 — Антоніна Костик
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
29 травня, 15:34

АНОНС: Презентація перевидання "Набої для розстрілу" Гелія Снєгірьова про справу СВУ

29 травня, 09:45

Оголошено лавреатів Премії імені Леся Танюка

28 травня, 23:18

IN MEMORIAM: Відійшов у засвіти політв'язень Петро Франко

28 травня, 22:11

Шорт-лист номінантів на премію імені Івана Франка 2024

Всі новини