У Києві перейменують дві вулиці на честь кримськотатарських діячів

На засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики 15 січня, депутати підтримали пропозиції Меджлісу кримськотатарського народу та Кримського Дому, щодо перейменування двох вулиць у столиці України на імена видатних кримськотатарських діячів – письменника та просвітника Ісмаїла Гаспринського та льотчика і борця за права кримських татар Амет-Хана Султана.

Про це Суспільному Крим розповів програмний директор Кримського Дому Алім Алієв.

Амет-Хан Султан
Амет-Хан Султан

Було запропонувано перейменувати: на честь Ісмаїла Гаспринського – вулицю Сормовську; на честь Амет-Хана Султана – вулицю імені співробітника НКВД Костянтина Заслонова.

Обидві вулиці знаходяться у Дарницькому районі Києва, неподалік Дарницького вокзалу. Вулиці Сормовська і Костянтина Заслонова перетинають вулиці, названі на честь відомих міст Криму – Сімферопольську, Ялтинську та Севастопольську.

Ісмаїл Гаспринський
Ісмаїл Гаспринський

"Перейменування вулиць на честь видатних кримськотатарських діячів – це не просто політика країни щодо позвбавлення тягаря радянського минулого, це елемент включення кримськотатарської культурної та історичної спадщини у загальнонаціональну.

Так будується українська політична нація, безумовно, частиною якої є кримські татари. Тому маю впевненість, що депутати Київради проголосують за це важливе рішення" - наголосив у Facebook Алім Алієв.


Довідково. Амет-Хан Султан — національний герой кримськотатарського народу. Радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни, двічі Герой Радянського Союзу.

Ісмаїл Гаспринський — великий кримськотатарський та тюркський просвітитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.