У Києві перейменують дві вулиці на честь кримськотатарських діячів

На засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики 15 січня, депутати підтримали пропозиції Меджлісу кримськотатарського народу та Кримського Дому, щодо перейменування двох вулиць у столиці України на імена видатних кримськотатарських діячів – письменника та просвітника Ісмаїла Гаспринського та льотчика і борця за права кримських татар Амет-Хана Султана.

Про це Суспільному Крим розповів програмний директор Кримського Дому Алім Алієв.

Амет-Хан Султан
Амет-Хан Султан

Було запропонувано перейменувати: на честь Ісмаїла Гаспринського – вулицю Сормовську; на честь Амет-Хана Султана – вулицю імені співробітника НКВД Костянтина Заслонова.

Обидві вулиці знаходяться у Дарницькому районі Києва, неподалік Дарницького вокзалу. Вулиці Сормовська і Костянтина Заслонова перетинають вулиці, названі на честь відомих міст Криму – Сімферопольську, Ялтинську та Севастопольську.

Ісмаїл Гаспринський
Ісмаїл Гаспринський

"Перейменування вулиць на честь видатних кримськотатарських діячів – це не просто політика країни щодо позвбавлення тягаря радянського минулого, це елемент включення кримськотатарської культурної та історичної спадщини у загальнонаціональну.

Так будується українська політична нація, безумовно, частиною якої є кримські татари. Тому маю впевненість, що депутати Київради проголосують за це важливе рішення" - наголосив у Facebook Алім Алієв.


Довідково. Амет-Хан Султан — національний герой кримськотатарського народу. Радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни, двічі Герой Радянського Союзу.

Ісмаїл Гаспринський — великий кримськотатарський та тюркський просвітитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.