Дробович допустив поновлення співпраці з російськими істориками

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович вважає, що існує потреба діалогу «навіть з ворогом, навіть з країною, що на нас напала".

Таку думку Дробович висловив в інтерв'ю виданню "Главком".

 

За словами посадовця українці не можуть говорити винятково мовою ворожнечі.

"Багато представників російського суспільства готові до діалогу. Коли буде відновлена територіальна цілісність України і ми повернемося до статусу-кво, то виникне потреба говорити і налагоджувати стосунки, тому бажано, щоб цей діалог був", - сказав голова Інститут нацпам'яті.

Дробович зазначає, що Інститут нацпам'яті навряд чи буде у 2020 році ініціювати діалог з росіянами, "але якщо ми побачимо такий запит від громадян, вони проситимуть нас сприяти, то ми підтримуватимемо такі спроби комунікації".

"Наприклад, публічні українські інтелектуали, історики проявлять ініціативу. Тоді ми будемо готові звернутися до російських істориків", - запевнив посадовець.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.