На могилі Карла Маркса встановили камери відеоспостереження, щоб запобігти актам вандалізму

На могилі німецького філософа та публіциста Карла Маркса встановили камери спостереження після актів вандалізму.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

Могила Маркса на цвинтарі Хайгейт, розташованому на півночі Лондона
Могила Маркса на цвинтарі Хайгейт, розташованому на півночі Лондона
ФОТО: Graeme Robertson/The Guardian

Камери встановили на двох деревах поруч з могилою на цвинтарі Хайгейт, розташованому на півночі Лондона. Мармурову меморіальну дошку, яка була серйозно пошкоджена під час нападів у січні та лютому 2019 року, знімуть для відновлення.

Рішення про встановлення камер ухвалив фонд Marx Grave після консультації з експертами з безпеки та державними органами, що здійснюють нагляд за культурною спадщиною Великої Британії.

 
ФОТО: Maxwell Blowfield/PA

Як повідомили у фонді The Friends of Highgate Cemetery, цей крок спрямований на стримування вандалів, у тому числі на пошук підозрюваних, які вчинили обидві атаки на початку цього року.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.