Де поховані герої сучасної російсько-української війни. ІНФОГРАФІКА

Починаючи з 2014 року, для поховання загиблих учасників АТО/ООС на кладовищах населених пунтків, створені та продовжують формуватися спеціальні військові сектори.

Український інститут національної пам'яті зібрав дані про кількість уже наявних секторів і поховань на них.

 

У 2014 році Інститут розробив рекомендації щодо створення секторів військових поховань на цивільних кладовищах, щоб увічнити пам'ять військових, що загинули в ході сучасної російсько-української війни.

Із цими рекомендаціями можна ознайомитися на сайті Інституту. Зокрема, йшлося про те, щоб сектори військових поховань створювалися у центральних або найбільш відвідуваних частинах кладовищ, а в містах, де цвинтарів декілька, – на центральному з них.

Сектор військових поховань повинен:

* бути відокремленим від решти поховань доріжками або зеленими насадженнями;

* мати достатню відстань між похованнями, а також місця для спорудження загального монументу загиблим воїнам і встановлення щогли для державного прапора.


Український інститут національної пам'яті вважає, що сектор військових поховань має бути структурованим таким чином, щоб за потреби бути й місцем для проведення відповідних урочистих заходів – поминальних богослужінь, покладання квітів, несення почесної військової варти, відвідування офіційними делегаціями.

Станом на 1 грудня 2019 року в Україні створено 523 сектори військових поховань. На них поховано 1636 загиблих воїнів. 31 сектор має 10 і більше поховань. Сектори із найбільшою кількістю похованих військових – учасників АТО розташовані у Дніпрі, Запоріжжі й Києві362, 146 та 88 похованих відповідно у кожному із цих міст.

Більш детальна інформація в інфографіці в додатку. Інфографіка створена спільними зусиллями Українського інституту національної пам'яті та Українського кризового медіа-центру.

Також Український інститут національної пам'яті розробив два варіанти типового надмогильного пам'ятника, які рекомендує використовувати для встановлення на секторах військових поховань.

Один із запропонованих варіантів уже використовується на кількох таких секторах. Переглянути рекомендації щодо надмогильних пам'ятників можна за лінком.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.