В'ятрович склав депутатську присягу

Відомий історик та громадський діяч, колишній голова Українського інститутут національної пам'яті Володимир В'ятрович виголосив текст присяги народного депутата України на початку пленарного засідання парламенту 3 грудня.

Про це сам він повідомив у Facebook.

 

"Виголосив нині з трибуни Верховної ради: "Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників".

Моя присяга стала можливою, бо колись і сьогодні дотрималися своєї ті, хто присягав із зброєю в руках. Слава Україні!" - пише новий нардеп.

Як уточнює "Новинарня", через десять хвилин після цього голова Верховної Ради Дмитро Разумков оголосив про входження Володимира В'ятровича до складу фракції "Європейська солідарність".

Нардепи від "ЄС" зустріли ці повідомлення оплесками.

Нагадаємо, на парламентських виборах 2019 року Володимир В'ятрович йшов під номером 25 у списку "Європейської Солідарності". Партія отримала 23 місця у багатомандатному окрузі, тому історик до парламенту не потрапив.

Нардеп від "ЄС" Ірина Луценко за станом здоров'я склала повноваження. Наступною у списку партії йшла Наталія Бойко (№24), але вона відмовилася від мандату, ставши радницею прем'єр-міністра Олексія Гончарука.

14 листопада В'ятровичу видали посвідчення нардепа. Складання присяги мало відбутися у стінах парламенту 15 листопада, але керівники парламенту не розпочали процедуру. Тоді ж стало відомо, що рішення ЦВК про реєстрацію В'ятровича як депутата ВРУ намагаються оскаржити в суді.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.