В Одесі з'явився свій відділ УІНП, який очолив ветеран російсько-української війни

В Одесі починає свою роботу Південний відділ Українського інституту національної пам'яті.

Про це повідомляє кореспондент Depo.Одеса.

Сергій Гуцалюк
Сергій Гуцалюк

Посаду начальника Південного міжрегіонального відділу Управління реалізації політики національної пам'яті в регіонах Українського інституту національної пам'яті отримав одеський майданівець, отаман "Чорноморського гайдамацького з'єднання" та ветеран АТО Сергій Гуцалюк.

За його словами, південне представництво об'єднає в собі Одеську, Миколаївську, Херсонську області та Крим.

"У вати, сєпарів та інших істерика буде, почнуть на мене скарги строчити", – сміється Гуцалюк.

Презентація УІНП в Одесі запланована на 29-30 листопада у бібліотеці Грушевського під гаслом "Робимо історію популярною!". На жителів та гостей перлини Причорномор'я чекають лекції істориків, кінопоказ та презентації видань.

 

Зокрема, одеситам представлять настільні ігри "Українська революція" і "УПА – відповідь нескореного народу", брошуру "2014: початок російсько-української війни", книги "Дівчата зрізають коси", "Майдан від першої особи. Регіональний вимір" (1,2 частина), "Люди сірої зони" (про російську анексію і репресії в Криму), "По той бік себе" (про психотравми як наслідок Голодомору). Завершаться заходи вечіркою.

"Ми прагнемо довести, що історія може бути цікавою. Адже історія України – це не тільки плачі і втрати. Ми впевнені: її можна споживати без брому й нафталіну. І хочемо, щоби вона була доступною та зрозумілою кожному. Тож запрошуємо відвідати заходи Українського інституту національної пам'яті в Одесі. Вхід вільний", – зазначив Гуцалюк.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.