«Пам’ять, що рятує: голоси правди». Стартувала інформаційна кампанія до Дня пам’яті жертв Голодомору

Український інститут національної пам’яті розпочав інформаційну кампанію до Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Цього року вона присвячена окремим історіям людей, які не мовчали про Голодомор. Гаслом кампанії є «Пам’ять, що рятує: голоси правди».

Про це повідомляє прес-служба УІНП.

 

Комуністичний режим робив все, щоб голоси правди про Голодомор-геноцид 1932-1933 років змовкли.

Втім голоси тих, хто доносив правду, не затихли. Спочатку вони зазвучали в західному світі, завдяки сподвижницькій праці української діаспори, небагатьох західних істориків та журналістів, а після здобуття Незалежності, і в Україні. 

Нині голоси свідків збереглися на папері, в аудіо та відео форматах. Ці голоси можна почути на уроках у школі, прочитати у журналістських статтях, побачити в художніх і документальних фільмах. Цього року Український інститут національної пам'яті робить цим новим проектом свій внесок для того, щоб ці голоси не затихли.

"Проект "Пам'ять, що рятує: голоси правди" – це спроба почути ці голоси, власне, лише окремі голоси із мільйонів, що розкривають різні аспекти Голодомору, а разом створюють загальну картину цього злочину комуністичного режиму.

Голоси про розкуркулення та колективізацію, стратегії виживання та людяність у нелюдяний час, про страждання та скорботу, страх та надію, про злочин і про боротьбу.

Це голоси людей правди і тих хто вистояв, кого не зламав Голодомор. І сьогодні ці голоси правди нагадують нам, що народ який вистояв у Голодоморі уже ніщо і ніхто зламати не зможе", – пояснює заступник Голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

Протягом наступних тижнів у соціальних мережах (facebooktwitter) Інституту публікуватиметься низка дописів, присвячена голосам правди.

Окрім того, інформаційна кампанія, розроблена Українським інститутом національної пам'яті, також передбачає:

Інформаційна кампанія має хештеги: #ГолосиПравди #Голодомор86 #Holodomor86. Просимо використовувати їх для дописів, що стосуються річниці трагічних подій.

У 2019-му українці і світове співтовариство 23 листопада вшанують пам'ять убитих Голодомором 1932-1933 років. О 16:00 буде оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання, після чого кожен може згадати загиблих українців і запалити свічку на своєму підвіконні.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.