Кандидати на голову УІНП: Відомий повний список

У розпорядження "Історичної правди" потрапив остаточний список охочих очолити Інститут національної пам'яті.

Загалом зголосилося 17 претендентів. Нижче подано перелік (у алфавітному порядку) із знайденою у відкритих джерелах інформацією про кожного.

 

1. Алфьоров Олександр Анатолійович. Кандидат історичних наук. Науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України. Радіоведучий. Член Вищої Ради політичної партії "Національний Корпус", речник партії. Автор "Історичної правди"

2. Дробович Антон Едуардович. Кандидат філософських наук. Керівник освітніх програм Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Доцент Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Експерт з питань культури і освіти Інституту суспільно-економічних досліджень.

3. Джердж Сергій Федорович.  Кандидат політичних наук. Голова Української республіканської партії. Голова Громадської ліги "Україна — НАТО".

4. Єрко Галина Георгіївна. Юристка. Помічник-консультант народного депутата України. Депутатка Київської облради по мажоритарному округу від партії "БПП Солідарність" ("Європейська солідарність").  

5. Жижиян Петро Миколайович. Редактор сайту "Сегодня".

6. Князев Надія Михайлівна. Викладач української мови, член Національної спілки журналістів.

7. Коростишевський Сергій Аркадійович. Співробітник Департаменту транспортної інфраструктури КМДА.

8. Кузьменко Володимир Борисович. Доктор юридичних наук, кандидат історичних наук. Працює у Київському національному університеті культури і мистецтв, Національному авіаційному університеті, Національному університеті "Києво-Могилянська академія", Інституті законодавства Верховної Ради України.

9. Понипаляк Аліна Василівна. Кандидат історичних наук. Старший науковий співробітник Національного музею історії України. Авторка "Історичної правди".

10. Решетченко Дмитро Володимирович. Кандидат історичних наук. До березня 2019 року - начальник відділу Центрального державного архіву зарубіжної україніки.

11. Руденко Сергій Борисович. Кандидат культурології. Фахівець з музейної справи. Доцент Київського Національного університету культури та мистецтв.

12. Савченко Євгеній Олександрович. До звільнення в 2019 році - старший майстер лісу державного підприємства "Київський лісгосп".

13. Харченко Артем Вікторович. Кандидат історичних наук. Доцент Харківського політехнічного інституту. Співзасновник та координатор академічних проектів Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи.

14. Христенко Стефан Володимирович. Юрист за освітою. Працював за фахом у кількох компаніях. Зараз вивчає право у Копенгагені, згідно з декларацією – тимчасово безробітний.

15. Шамайда Тарас Анатолійович. Громадський діяч. Згідно декларації - співробітник Управління справами Апарату Верховної Ради України. Автор "Історичної правди".

16. Шеліханов Євген Володимирович. Відомостей у відкритих джерелах знайти не вдалося.

17. Яблонський Василь Миколайович. Кандидат історичних наук. Доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень. 

7 листопада відбулося тестування з іноземної мови, за результатами якого незабаром стане відомо, хто з претендентів буде допущений до конкурсу.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.