ЮНЕСКО готова відновити знищений вогнем японський замок

В Організації об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури готові підтримати реконструкцію замку Сюрідзьо в японській префектурі Окінава, що був знищений вогнем в ніч на 31 жовтня.

Про це директорка Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Парижі Мехтільд Рьосслер заявила в інтерв'ю японській телекомпанії NHK.

Рьосслер підкреслила, що замок Сюрідзьо є символом для Японії та для людей Окінави, і висловила співчуття.

 
kyodonews

За словами директорки, вона готова направити групу експертів, якщо японський уряд зробить запит. Вона вказала поточну реконструкцію пам'ятки в Уганді після пожежі в 2010 році, як приклад подібної роботи.

Рьосслер додала, що зв'язалася з японськими властями і очікує, що чиновники ЮНЕСКО зустрінуться з ними на наступному тижні.

Представниця ЮНЕСКО також наголосила, що пожежа не вплине на перебування Сюрідзьо у списку світової спадщини.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.