Суд Південної Кореї зобовʼязав Японію виплатити компенсації колишнім «жінкам розради»

У Південній Кореї суд зобовʼязав уряд Японії виплатити по 100 мільйонів вон (близько $91 тис.) 12 колишнім «жінкам розради», які в роки Другої світової війни були силоміць відправлені в військові борделі японської армії.

Про це пише BBC.

"Жінки розради"

12 із 16 нині ще живих кореянок, які пройшли через "станції розради", подали позов ще в 2016 році. До рішення суду дожили тільки 6 жінок.

Проблема минулого досі гостро стоїть в Південній Кореї і залишається каменем спотикання у відносинах з Японією.

З 1932 по 1945 рік військове командування Японської імперії створювало на окупованих територіях військові борделі ("станції розради"), в які насильно заганяли жінок з місцевого населення. Через такі "станції" пройшло за різними оцінками від 200 до 400 тисяч жінок з Кореї, Китаю, Тайваню, Філіппін та Індонезії. Багато з них померли через жорстокість і хтивість японських солдат.

Південна Корея вважає, що "Японія свідомо скоювала злочини проти людяності". У 2015 році країни уклали угоду, в рамках якої Японія принесла жертвам "станцій" вибачення і взяла на себе зобовʼязання створити фонд допомоги, але південнокорейські активісти і жертви Японської імперії виступили із різкою критикою. Вже у 2017 році новий президент Південної Кореї зажадав від Японії переглянути документ.

Премʼєр-міністр Японії Йосіхіде Суга назвав рішення суду неприйнятним. Він заявив, що країна закрила питання з Південною Кореєю про компенсації за злочини під час окупації ще в 1965 році, коли виплатила $500 мільйонів.

У японському уряді додали, що не будуть оскаржувати рішення, оскільки не визнають його легітимність, а МЗС Японії висловило протест послу Південної Кореї.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.