У Японії вчені виявили фарбу на прикрасі з епохи палеоліту. ВІДЕО

Учені на півдні Японії виявили штучну червону фарбу на прикрасі, що належить до епохи палеоліту. Знахідка стала найдавнішим подібним артефактом, які колись виявляли на території країни.

Про це повідомив Музей префектури і Художній музей Окінави.

 

За словами вчених, досі використання червоних пігментів було підтверджено на острові Окінава близько 5 500 років тому, але це відкриття свідчить, що історія використання фарб ще давніша і сягає періоду пізнього палеоліту (приблизно 23 тис. років тому).

Прикраса у вигляді видовженої намистини, виготовлена з мушлі молюска, була виявлена під час археологічних розкопок у печері Сакітарі в префектурі Окінава 2013 року.

Проте лише зараз було встановлено, що червоний пігмент у борозенці намистини є штучною фарбою. Аналіз пігменту показав високий вміст заліза, що дозволило дослідникам припустити, що це оксид заліза, матеріал, широко використовуваний після періоду культивування кераміки Дзьомон (14 500 років до Р.Х. — 1000 років після Р.Х.)

"Були зразки кольорових намист, виявлені в Південно-Східній Азії та Австралії. Остання знахідка може привести до розуміння походження людей епохи палеоліту в цих місцях", — заявив куратор музею Сінджі Ямасакі.

Окрім цього, зазначається, що біля Токіо була знайдена ступка і товкач віком близько 35 тисяч років, в яких також були сліди червоного пігменту.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.