Що готує УІНП до Дня захисника України. ЗАХОДИ

Із 2014 року Україна відзначає головне свято для українських військових – 14 жовтня, на свято Покрови.

Свого часу саме Український інститут національної пам'яті запропонував відзначати День захисника 14 жовтня, покликаючись на історичні традиції вшанування українського війська якраз цього дня.

Таким чином українці засвідчують політичну спадковість сучасної Української держави від Русі, козацтва, визвольного руху, та відмежовуються від радянського тоталітаризму.

 

До цього свята Український інститут національної пам'яті підготував інформаційну кампанію та низку заходів під гаслом "День захисника України. 1000 років нашому війську".

  • Так, 14 жовтня о 12:00 у Києві біля Головпошти відкриють виставку "Воїни. Історія українського війська".

Цього ж дня із 15:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбудуться презентації та дискусії.

  • О 15:00 розпочнеться презентація брошури "2014: початок російсько-української війни" за участі авторів, співробітників Українського інституту національної пам'яті Романа Кулика та Максима Майорова.

Брошура "2014: початок російсько-української війни" має два наративні боки: перший – це історичний контекст і передумови російської агресії 2014 року. Другий – хронологія початку російсько-української війни, від окупації Криму до підписання так званого "Мінську-1".

Яку подію можна вважати точкою відліку для початку конфліктів народів? Як саме Росія вела експансію і захоплення українських земель? Які особливості сучасної війни та форми її ведення?

Брошура "2014: початок російсько-української війни" – спроба дати лаконічні й комплексні відповіді на ці питання. Вона може стати настільною книгою для тих, хто прагне знайти витоки російсько-українського протистояння та з'ясувати історичний контекст нинішньої війни.

На презентації кожен охочий зможе отримати примірник видання.

  • О 16:00 відбудеться презентація відеолекцій для військовослужбовців "Бойовий шлях Армії УНР: командири, військові підрозділи, ключові операції" та розмова "Як розповідати історію військовим". Учасники: Роман Кулик (ветеран, співробітник Українського інституту національної пам'яті, автор проекту), Тетяна Швидченко (координаторка проектів освітньої платформи "Експертний Корпус", авторка проекту), Ганна Байкєніч (співробітниця Українського інституту національної пам'яті, авторка проекту), Андрій Давидов (історик та радіоведучий на Армія FM)

Відеолекції – це спільний проект Українського інституту національної пам'яті та ГО "Експертний Корпус".

  • О 17:30 пройде дискусія на тему: "Жінка у війську" за мотивами книги "Дівчата зрізають коси".

Серед учасників: Тетяна Ковтунович (співробітниця Українського інституту національної пам'яті, координаторка усноісторичних проектів), Євгенія Подобна (журналістка, воєнна кореспондентка, письменниця), бойовий офіцер Юлія Микитенко (командир першого взводу дівчат у ліцеї Богуна), Ірина Цвіла (ветеран, батальйон "Січ", полк поліції спеціального призначення "Київ").

Вхід на усі події вільний, але потрібна попередня реєстрація

Заходи організовано Українським інститутом національної пам'яті спільно з Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.