Розпочався конкурс на посаду голови УІНП

Голова Кабінету міністрів України Олексій Гончарук видав розпорядження про "Про оголошення конкурсу на зайняття посади Голови Українського інституту національної пам’яті"

Документ оприлюднений на Урядовому порталі.

Розпорядження №894 підписане 29 вересня, а сам конкурс почався 4 жовтня.

 

До претендентів висуваються наступні вимоги: 

- ступінь вищої освіти не нижче магістра; 

- не менше семи років робочого стажу;

- досвід роботи на керівних посадах державної служби (чи досвід роботи на керівних посадах у сфері відновлення та збереження національної пам'яті) - не менше трьох років, або досвід реформування чи управління змінами у великих організаціях;

 - вільне володіння державною, а також іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи;

Нового голову буде призначено на 5 років. У документі зазначений посадовий оклад голови УІНП - 24 тисячі гривень.

Всі умови участі в конкурсі можна побачити в додатку, який є на сайті Кабміну.

За законодавством результати конкурсу оприлюднюються не пізніше 45 календарних днів з дня оприлюднення інформації про його проведення.

Попередній голова УІНП Володимир В'ятрович у коментарях до власного допису в Facebook зазначив, що не брати участь у конкурсі.

Нагадаємо, Володимир В'ятрович пішов з посади 18 вересня. Обов'язки керівника структури наразі виконує перша заступниця голови Аліна Шпак.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.