Розпочався конкурс на посаду голови УІНП

Голова Кабінету міністрів України Олексій Гончарук видав розпорядження про "Про оголошення конкурсу на зайняття посади Голови Українського інституту національної пам’яті"

Документ оприлюднений на Урядовому порталі.

Розпорядження №894 підписане 29 вересня, а сам конкурс почався 4 жовтня.

 

До претендентів висуваються наступні вимоги: 

- ступінь вищої освіти не нижче магістра; 

- не менше семи років робочого стажу;

- досвід роботи на керівних посадах державної служби (чи досвід роботи на керівних посадах у сфері відновлення та збереження національної пам'яті) - не менше трьох років, або досвід реформування чи управління змінами у великих організаціях;

 - вільне володіння державною, а також іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи;

Нового голову буде призначено на 5 років. У документі зазначений посадовий оклад голови УІНП - 24 тисячі гривень.

Всі умови участі в конкурсі можна побачити в додатку, який є на сайті Кабміну.

За законодавством результати конкурсу оприлюднюються не пізніше 45 календарних днів з дня оприлюднення інформації про його проведення.

Попередній голова УІНП Володимир В'ятрович у коментарях до власного допису в Facebook зазначив, що не брати участь у конкурсі.

Нагадаємо, Володимир В'ятрович пішов з посади 18 вересня. Обов'язки керівника структури наразі виконує перша заступниця голови Аліна Шпак.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.