Розпочався конкурс на посаду голови УІНП

Голова Кабінету міністрів України Олексій Гончарук видав розпорядження про "Про оголошення конкурсу на зайняття посади Голови Українського інституту національної пам’яті"

Документ оприлюднений на Урядовому порталі.

Розпорядження №894 підписане 29 вересня, а сам конкурс почався 4 жовтня.

 

До претендентів висуваються наступні вимоги: 

- ступінь вищої освіти не нижче магістра; 

- не менше семи років робочого стажу;

- досвід роботи на керівних посадах державної служби (чи досвід роботи на керівних посадах у сфері відновлення та збереження національної пам'яті) - не менше трьох років, або досвід реформування чи управління змінами у великих організаціях;

 - вільне володіння державною, а також іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи;

Нового голову буде призначено на 5 років. У документі зазначений посадовий оклад голови УІНП - 24 тисячі гривень.

Всі умови участі в конкурсі можна побачити в додатку, який є на сайті Кабміну.

За законодавством результати конкурсу оприлюднюються не пізніше 45 календарних днів з дня оприлюднення інформації про його проведення.

Попередній голова УІНП Володимир В'ятрович у коментарях до власного допису в Facebook зазначив, що не брати участь у конкурсі.

Нагадаємо, Володимир В'ятрович пішов з посади 18 вересня. Обов'язки керівника структури наразі виконує перша заступниця голови Аліна Шпак.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.