У Харкові вандали пошкодили пам'ятник Рєпіну

Невідомі відламали пензлик на скультурі художника Іллі Рєпіна в саду Тараса Шевченка

Про це повідомляють "Комментарии".

Скульптура вже місяць стоїть з відламаним пензликом. Її автор Олександр Рідний дивується, що пошкодження помітили тільки зараз. Відновлювати елемент пам'ятника його творець не хоче.

 
"жить в харькове", facebook

"Нехай стоїть як є і нагадує містянам про їхній дійсний рівень культури. Я не бачу сенсу відновлювати пензлик.

Її зламати - це потрібно було помучитися злегка, рукою просто так не зламаєш, потрібно було підготуватися, принести з собою ключ або трубу. Пензлик 2,5 сантиметри завтовшки, і він не приварений, а литий з бронзи", - не приховує обурення скульптор Рідний.

 
"ЖИТЬ В ХАРЬКОВЕ", FACEBOOK

Чиновники кажуть, що це перший подібний акт вандалізму в оновленому парку.

 
"ЖИТЬ В ХАРЬКОВЕ", FACEBOOK

Скульптури виданих людей, пов'язаних із Харковом та областю, відкрили на початку серпня. Скульптор втілив у бронзі академіка Володимира Вернадського, художника Іллю Рєпіна та театрального режисера Леся Курбаса.

 
"ЖИТЬ В ХАРЬКОВЕ", FACEBOOK

Рєпін народився у Чугуєві Харківської губернії.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.