23 серпня 1939

Європарламент засудив "відбілювання" комуністичного тоталітаризму в РФ

17 вересня Європейський парламент ухвалив резолюцію з нагоди 80-річчя початку Другої світової війни

Текст документу оприлюдненй на сайті Європарламенту. Проект склала група польських депутатів.

У резолюції підкреслюється, що за початок Другої світової війни відповідальні і нацистська Німеччина, і Радянський Союз. Два диктаторських режими співпрацювали у політичній, економічній і військовій галузях, та домовилися про поділ Європи, оформивши своє рішення у Пакті Молотова-Ріббентропа та його таємних прококолах. 

 

Положення резолюції нагадують не лише про майже одночасний напад Гітлера та Сталіна на Польщу, а й про тогочасну агресію СРСР проти Фінляндії, балтійських держав та Румунії. 

Серед злочинів двох тоталітарних режимів вказані Голокост, депортації, розправи над польськими та латвійськими офіцерами, штучний голод в Україні та створення ГУЛАГу. При цьому, наголошують автори резолюції, нацистські діяння були засуджені в Нюрнерзі, а комуністичні ще потребують морально-правової оцінки.

Європарламент висловив "глибоку стурбованість зусиллями нинішнього росыйського керівництва щодо спотворення історичних фактів та відбілювання злочинів, скоєних радянським тоталітарним режимом, вважає їх небезпечним компонентом інформаційної війни, яка ведеться проти демократичної Європи".

У резолюції йдеться і про те, що злочини комуністичного режиму не можуть бути виправдані його внеском у перемогу над нацизмом. Засуджуються спроби влади РФ притягати до відповідальності тих, хто висловлює альтернативні офіційному російському дискурсу погляди на Другу світову війну. 

"... постійне існування у громадських просторах у деяких державах-членах (Євросоюзу, - ІП) пам'ятників та меморіалів (парків, скверів, вулиць тощо), що прославляють Радянську армію, яка окупувала ці країни, прокладає шлях до спотворення історичних фактів щодо причин, перебігу та наслідків Другої світової війни", - наголошується у резолюції. 

535 депутатів проголосували за резолюцію, 66 - проти, 62 - утримались. 

Речниця МЗС Росії Марія Захарова назвала резолюцію "черговим витком грубої фальсифікації історії". 

"Хотіли б ще раз підкреслити небезпеку курсу на політизацію та ревізію історичних фактів. Замовчуючи неприємні для себе сторінки і трактуючи "підретушовану" версію подій на свій розсуд, в Європарламенті остаточно втрачають зв'язок з реальністю", - йдеться у коментарі, оприлюдненому на сайті російського відомства.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.