23 серпня 1939

Європарламент засудив "відбілювання" комуністичного тоталітаризму в РФ

17 вересня Європейський парламент ухвалив резолюцію з нагоди 80-річчя початку Другої світової війни

Текст документу оприлюдненй на сайті Європарламенту. Проект склала група польських депутатів.

У резолюції підкреслюється, що за початок Другої світової війни відповідальні і нацистська Німеччина, і Радянський Союз. Два диктаторських режими співпрацювали у політичній, економічній і військовій галузях, та домовилися про поділ Європи, оформивши своє рішення у Пакті Молотова-Ріббентропа та його таємних прококолах. 

 

Положення резолюції нагадують не лише про майже одночасний напад Гітлера та Сталіна на Польщу, а й про тогочасну агресію СРСР проти Фінляндії, балтійських держав та Румунії. 

Серед злочинів двох тоталітарних режимів вказані Голокост, депортації, розправи над польськими та латвійськими офіцерами, штучний голод в Україні та створення ГУЛАГу. При цьому, наголошують автори резолюції, нацистські діяння були засуджені в Нюрнерзі, а комуністичні ще потребують морально-правової оцінки.

Європарламент висловив "глибоку стурбованість зусиллями нинішнього росыйського керівництва щодо спотворення історичних фактів та відбілювання злочинів, скоєних радянським тоталітарним режимом, вважає їх небезпечним компонентом інформаційної війни, яка ведеться проти демократичної Європи".

У резолюції йдеться і про те, що злочини комуністичного режиму не можуть бути виправдані його внеском у перемогу над нацизмом. Засуджуються спроби влади РФ притягати до відповідальності тих, хто висловлює альтернативні офіційному російському дискурсу погляди на Другу світову війну. 

"... постійне існування у громадських просторах у деяких державах-членах (Євросоюзу, - ІП) пам'ятників та меморіалів (парків, скверів, вулиць тощо), що прославляють Радянську армію, яка окупувала ці країни, прокладає шлях до спотворення історичних фактів щодо причин, перебігу та наслідків Другої світової війни", - наголошується у резолюції. 

535 депутатів проголосували за резолюцію, 66 - проти, 62 - утримались. 

Речниця МЗС Росії Марія Захарова назвала резолюцію "черговим витком грубої фальсифікації історії". 

"Хотіли б ще раз підкреслити небезпеку курсу на політизацію та ревізію історичних фактів. Замовчуючи неприємні для себе сторінки і трактуючи "підретушовану" версію подій на свій розсуд, в Європарламенті остаточно втрачають зв'язок з реальністю", - йдеться у коментарі, оприлюдненому на сайті російського відомства.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.