Рада декомунізувала назви двох українських сіл

Вчора на пленарному засіданні народні депутати України ухвалили в цілому чотири проекти постанов про перейменування українських сіл, два з них – згідно з законом про декомунізацію.

Про це повідомляє УНН.

 

Так, Верховна Рада України в цілому ухвалила:

1. Проект постанови №2093 про перейменування села Іванівка Любашівського району Одеської області на село Яновка. Відповідне рішення підтримали 294 народних депутатів;

2. Проект постанови №2094 про перейменування села Рябухине у Харківської області на село Гуляй Поле. Відповідне рішення підтримали 290 народних депутатів;

3. Проект постанови №2095 про перейменування села Мелихівка у Харківській області на село Миколаївка. Відповідне рішення підтримали 295 народних депутатів;

4. Проект постанови №2096 про перейменування села Текуче Косівського району Івано-Франківської області на село Текуча. Відповідне рішення підтримали 308 народних депутатів.

ВРУ декомунізувала назви двох із чотирьох вищезазначених сіл, а саме села Рябухине та села Мелихівка у Харківській області відповідно до вимог Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.