Польща виділила 24 млн гривень на відновлення культурної спадщини в Україні

Україна стала основним реципієнтом інституту "Полоніка". Бюджет інституту "Полоніка" на відновлення польської культурної спадщини за кордоном 2019 року становить близько 6 млн злотих, з них 3,8 млн злотих (близько 24 млн гривень) призначено для реставрації пам'яток в Україні.

Про це повідомляє "Лівий Берег" із посиланням на Rzeczpospolita.

Латинський катедральний собор у Львові
Латинський катедральний собор у Львові
Фото: lviv1256.com

Польські реставратори вже демонтували для відновлення шість статуй апостолів з огорожі Латинського кафедрального собору у Львові (базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії).

Серед інших проєктів – збереження фресок Францішека і Себастьяна Екштейнів на зводі нефа у львівському костелі Єзуїтів (Гарнізонна церква).

Польські фахівці також працюють у Вірменському кафедральному соборі. Нещодавно там завершили консервацію настінних розписів Яна Генріка Розена в пресвітерії собору; цього року заплановано законсервувати мозаїку із зображенням Святої Трійці, яку створив Юзеф Мехоффер.

Роботи проводять у колишньому госпіталі Святого Лазаря, заснованому 1618 року з ініціативи домініканського братства Святої Вервиці. Там планують зберегти рельєфи "Лазар перед будинком багатія" і "Лазар на лоні Авраама".

Гроші виділено також на ремонт і консервацію сходів зі скульптурою непорочного зачаття Діви Марії, які ведуть до барокового костелу Святого Антонія. Видання вказує, що в ньому хрестили відомого польського поета і драматурга Збіґнєва Герберта.

Також польські реставратори працюють у Винниках, Кам'янці-Подільському, Бердичеві, Тиврові, Жовкві.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.