Польща виділила 24 млн гривень на відновлення культурної спадщини в Україні

Україна стала основним реципієнтом інституту "Полоніка". Бюджет інституту "Полоніка" на відновлення польської культурної спадщини за кордоном 2019 року становить близько 6 млн злотих, з них 3,8 млн злотих (близько 24 млн гривень) призначено для реставрації пам'яток в Україні.

Про це повідомляє "Лівий Берег" із посиланням на Rzeczpospolita.

Латинський катедральний собор у Львові
Латинський катедральний собор у Львові
Фото: lviv1256.com

Польські реставратори вже демонтували для відновлення шість статуй апостолів з огорожі Латинського кафедрального собору у Львові (базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії).

Серед інших проєктів – збереження фресок Францішека і Себастьяна Екштейнів на зводі нефа у львівському костелі Єзуїтів (Гарнізонна церква).

Польські фахівці також працюють у Вірменському кафедральному соборі. Нещодавно там завершили консервацію настінних розписів Яна Генріка Розена в пресвітерії собору; цього року заплановано законсервувати мозаїку із зображенням Святої Трійці, яку створив Юзеф Мехоффер.

Роботи проводять у колишньому госпіталі Святого Лазаря, заснованому 1618 року з ініціативи домініканського братства Святої Вервиці. Там планують зберегти рельєфи "Лазар перед будинком багатія" і "Лазар на лоні Авраама".

Гроші виділено також на ремонт і консервацію сходів зі скульптурою непорочного зачаття Діви Марії, які ведуть до барокового костелу Святого Антонія. Видання вказує, що в ньому хрестили відомого польського поета і драматурга Збіґнєва Герберта.

Також польські реставратори працюють у Винниках, Кам'янці-Подільському, Бердичеві, Тиврові, Жовкві.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.