Меморіальну дошку Левку Лук'яненку на Чернігівщині пошкодили в день відкриття. ФОТО

Не встигли с. Седневі відкити меморіальну дошку Героєві України, радянському політв'язню та автору тексту Акта проголошення незалежності України Левку Лук'яненку, як того дня хтось облив її фарбою.

Гранітну дошку на честь борця за незалежність України урочисто відкрили 23 серпня о 13.00, передає УНІАН.

Її встановили на стіні будинку, в якому Лук'яненко жив після повернення з заслання. Нині там проживає його сестра Зінаїда.

Дошка Лук'яненку щойно після відкриття
Дошка Лук'яненку щойно після відкриття
Євген Орда

Проте вже о 22.23 того ж дня військовий капелан, священник Катерининської церкви Чернігова Євген Орда виклав у "Фейсбуці" фото, де видно бурі плями на дошці.

"Невідомі її облили томатним соусом, там розкидано квіти, зірвано прапор", - написав він

Речниця ГУ Нацполіції в області Юлія Ковтун повідомила, що на місці події працювала поліція, зокрема, правоохоронці опитали свідків.

"Проводиться подальша перевірка, з метою встановлення причетних до цієї події осіб", - поінформувала вона.

На дошці видно червоні плями
На дошці видно червоні плями
євген орда

Нагадаємо, що акт андалізму стався напередодні річниці від дня народження Левка Лук'яненка - він народився 24 серпня 1928 року. 

Як повідомлялося, вшанувати Левка Лук'яненка на державному рівні ухвалила Верховна Рада України 6 червня цього року.

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив призначити державні стипендії імені Левка Лук'яненка низці політичних в'язнів.

Український дисидент, учасник визвольного руху та екс-депутат Верховної Ради Левко Лук'яненко помер 7 липня 2018 року в лікарні.

Читайте також:

In memoriam. ЛЕВКО ЛУК'ЯНЕНКО

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.