Празький пам'ятник маршалу Конєву знову облили фарбою. ФОТО

У столиці Чехії невідомі облили червоною фарбою пам’ятник радянському маршалу Івану Конєву. Місцева влада відмовляється його очищати та пропонує посольству Росії забрати статую собі.

Про це повідомляє "Громадське" з посиланням на "Радіо Прага".

Інцидент стався у ніч на 22 серпня, і це далеко не вже не вперше. На монументі цього разу з'явилися написи: "Ні кривавому маршалу! Не забудемо" та числа "45, 56, 61, 68".

 
"Ні кривавому маршалу! Не забудемо"
FB Praha 6

Ондржей Коларж, староста району Прага-6, де розташований пам'ятник, заявив, що відчищати його не поспішатиме .

"Видно, що на дворі серпень. Конєв знову червоний, як і щороку. За останні кілька років ми витратили сотні тисяч крон з бюджету Праги-6 на його очищення, ремонт і відновлення", — сказав він.

Староста додав, що знову планує звернутися до російського посольства, аби перенести пам'ятник на його територію.

"Поки вони не займуть конструктивну позицію і продовжать лише вимовляти фрази в дусі нормалізації про "переписування історії", статуя залишиться неочищеною", — наголосив він.

Як зазначає видання, раніше російські дипломати вступили в "гостру дискусію" з чеською владою через встановлення додаткових табличок на пам'ятнику, на яких, зокрема, повідомляється про роль Конєва у придушенні повстання в Угорщині в 1956 році та в підготовці до вторгнення в Чехословаччину в 1968 році.

Псування пам'ятника в ці дні пов'язане з тим, що 21 серпня — день вторгнення військ країн Варшавсього договору в Чехословаччину для придушення "Празької весни". 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.