Держава взяла під охорону будинок "Слово" та ще 11 об'єктів по Україні. СПИСОК

12 об'єктів культурної спадщини національного значення на Харківщині, Дніпропетровщині, Львівщині та Одещині уряд вніс до Державного реєстру нерухомих пам'яток. У списку - будинок письменників "Слово", будівля Галицького сейму, храми та інші історичні споруди.

Відповідну постанову ухвалив Кабінет Міністрів України на засіданні 21 серпня, повідомляє Урядовий портал.

"Ми молода держава, але з тисячолітньою історією, і ті пам'ятки, які в нас є, дають нам великі сенси та усвідомлення свого славного історичного коріння, саме тому дуже важливо зберегти цю культурну для наших нащадків", – наголосив Міністр культури України Євген Нищук.

У Дніпропетровській області пам'ятками стали: 

- Будинок громадського зібрання (1912 рік, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 6);

- Будинок міської управи (1903 рік, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 47);

- Будинок земської лікарні (1837-1845 роки, м. Дніпро, пл. Соборна, 14);

- Вознесенська церква (1824 рік, с. Семенівка Криничанського району).

6 об'єктів внесли в реєстр у Львівській області:

- Будинок канцелярії Галицького сейму (1907- 1909 роки, м. Львів, вул. Листопадового чину, 5а);

- Адміністративний будинок (1886 – 1887 роки, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 16)

- Будівля Галицького сейму (1877 – 1881 роки, м. Львів, вул. Т. Костюшка, 9);

- Каплиця св. Параскеви (1739-1741 роки, с. Підкамінь Бродівського району);

- Монумент (XVII століття, с. Новий Милятин Буського району);

- Каплиця Богоявлення Господнього (1600 рік, 1762 рік, с. Новий Став Кам'янка-Бузького району).

В Одесі пам'яткою визнали палац (об'єм фасадної будівлі) за адресою Приморський бульвар, 9 (1829-1830 роки, середина ХІХ століття, 1949 – 1953 роки).

У Харкові таким став житловий будинок "Слово" (1926-1929 роки, 1930 – 1996 роки, вул. Культури, 9), де в радянський час жили відомі нині письменники. Багато з них зазнали репресій у 1930-ті роки.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.