Держава взяла під охорону будинок "Слово" та ще 11 об'єктів по Україні. СПИСОК

12 об'єктів культурної спадщини національного значення на Харківщині, Дніпропетровщині, Львівщині та Одещині уряд вніс до Державного реєстру нерухомих пам'яток. У списку - будинок письменників "Слово", будівля Галицького сейму, храми та інші історичні споруди.

Відповідну постанову ухвалив Кабінет Міністрів України на засіданні 21 серпня, повідомляє Урядовий портал.

"Ми молода держава, але з тисячолітньою історією, і ті пам'ятки, які в нас є, дають нам великі сенси та усвідомлення свого славного історичного коріння, саме тому дуже важливо зберегти цю культурну для наших нащадків", – наголосив Міністр культури України Євген Нищук.

У Дніпропетровській області пам'ятками стали: 

- Будинок громадського зібрання (1912 рік, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 6);

- Будинок міської управи (1903 рік, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 47);

- Будинок земської лікарні (1837-1845 роки, м. Дніпро, пл. Соборна, 14);

- Вознесенська церква (1824 рік, с. Семенівка Криничанського району).

6 об'єктів внесли в реєстр у Львівській області:

- Будинок канцелярії Галицького сейму (1907- 1909 роки, м. Львів, вул. Листопадового чину, 5а);

- Адміністративний будинок (1886 – 1887 роки, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 16)

- Будівля Галицького сейму (1877 – 1881 роки, м. Львів, вул. Т. Костюшка, 9);

- Каплиця св. Параскеви (1739-1741 роки, с. Підкамінь Бродівського району);

- Монумент (XVII століття, с. Новий Милятин Буського району);

- Каплиця Богоявлення Господнього (1600 рік, 1762 рік, с. Новий Став Кам'янка-Бузького району).

В Одесі пам'яткою визнали палац (об'єм фасадної будівлі) за адресою Приморський бульвар, 9 (1829-1830 роки, середина ХІХ століття, 1949 – 1953 роки).

У Харкові таким став житловий будинок "Слово" (1926-1929 роки, 1930 – 1996 роки, вул. Культури, 9), де в радянський час жили відомі нині письменники. Багато з них зазнали репресій у 1930-ті роки.

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.