В неіснуючому лемківському селі врятували церковну дзвіницю

Група любителів Низьких Бескидів врятувала історичну церковну дзвіницю ХІХ століття від повного руйнування в неіснуючому селі Поляни-Суровичні.

Про це повідомляє видання "Наше Слово".

 
Фото із facebook.com/polanysurowiczne

Справа стосується села Поляни-Суровичні у ґміні Команча, яке сьогодні є долиною, де ніхто не живе. А воно до 1946 року нараховувало більше тисячі мешканців (майже самих лемків). У селі була дерев'яна греко-католицька церква Святого Архангела Михаїла з окремою дзвіницею.

Оригінальний малюнок дзвінниці та церкви з 1926 року української малярки Олени Кульчицької
Оригінальний малюнок дзвінниці та церкви з 1926 року української малярки Олени Кульчицької

Ця дзвіниця – єдиний об'єкт, який нині свідчить про існування села. Протягом багатьох років дзвіницею ніхто не цікавився. Її могло не бути, але у варшавському туристичному середовищі народилася ідея її відбудови.

 
Фото із facebook.com/polanysurowiczne

З 2012 року цей об'єкт, власником якого є Братство греко-католицької молоді "Сарепта", поетапно відновлювався. Вдалося відремонтувати знищені мури дзвіниці (основні праці виконало товариство "Маґурич") та споруджено тимчасовий дах. Останнім етапом робіт було встановлення купола на дзвіниці.

 
Фото із facebook.com/polanysurowiczne

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.