В неіснуючому лемківському селі врятували церковну дзвіницю

Група любителів Низьких Бескидів врятувала історичну церковну дзвіницю ХІХ століття від повного руйнування в неіснуючому селі Поляни-Суровичні.

Про це повідомляє видання "Наше Слово".

 
Фото із facebook.com/polanysurowiczne

Справа стосується села Поляни-Суровичні у ґміні Команча, яке сьогодні є долиною, де ніхто не живе. А воно до 1946 року нараховувало більше тисячі мешканців (майже самих лемків). У селі була дерев'яна греко-католицька церква Святого Архангела Михаїла з окремою дзвіницею.

Оригінальний малюнок дзвінниці та церкви з 1926 року української малярки Олени Кульчицької
Оригінальний малюнок дзвінниці та церкви з 1926 року української малярки Олени Кульчицької

Ця дзвіниця – єдиний об'єкт, який нині свідчить про існування села. Протягом багатьох років дзвіницею ніхто не цікавився. Її могло не бути, але у варшавському туристичному середовищі народилася ідея її відбудови.

 
Фото із facebook.com/polanysurowiczne

З 2012 року цей об'єкт, власником якого є Братство греко-католицької молоді "Сарепта", поетапно відновлювався. Вдалося відремонтувати знищені мури дзвіниці (основні праці виконало товариство "Маґурич") та споруджено тимчасовий дах. Останнім етапом робіт було встановлення купола на дзвіниці.

 
Фото із facebook.com/polanysurowiczne

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.