Під відомим полотном да Вінчі виявили ескізи іншої картини та відбитки рук

Під відомою картиною Леонардо да Вінчі «Мадонна в скелях» виявили кілька ескізів і відбитки рук.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на Лондонську національну галерею.

 
Фото: Лондонська національна галерея

Робота була написана близько 1508 року. Як відомо, існують дві картини з назвою "Мадонна в скелях", які майже не відрізняються за композицією. Одна з них зберігається в Луврі, друга — у Лондонській національній галереї.

Для свого відкриття фахівці використовували техніку інфрачервоної рефлектографії. Під час дослідження вони виявили попередній малюнок Діви Марії. На їхню думку, Леонардо почав з однієї картини, а потім залишив зображення Богородиці для вже існуючої.

Крім того, учені виявили сліди рук. Кому вони належать, залишається невідомим. Однак, на думку фахівців, відбитки могли залишитися через спроби "розгладити" ґрунтувальний шар на полотні, щоб створити рівнішу поверхню для малювання. Імовірно, відбитки можуть належати самому да Вінчі.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.