Верховний суд визнав незаконним звільнення Ройтбурда з посади директора Одеського музею

Верховний суд визнав незаконним рішення Одеської обласної ради від 2019 року про звільнення Олександра Ройтбурда з посади директора Одеського художнього музею.

Про це йдеться у відповідному рішенні суду від 19 травня та повідомив сам художник у Facebook.

 

Суд задовольнив касаційну скаргу Ройтбурда і залишив чинним рішення Приморського районного суду Одеси, який визнав, що художника звільнили з посади директора музею незаконно. Суд також вирішив стягнути з Одеської облради на користь Ройтбурда сплачений ним судовий збір.

Постанова Верховного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.


Нагадуємо, що Олександра Ройтбурда призначили директором Одеського художнього музею в лютому 2018 року. Його одразу ж звинуватили в тому, що він порнограф, малює картини фекаліями і ненавидить Одесу. Депутати обласної ради відмовлялися затверджувати Ройтбурда на посаді, і тільки після втручання глави ОДА він зайняв директорський кабінет.

4 вересня 2019 року Одеська обласна рада звільнила художника з посади директора музею. А уже 7 вересня в Одесі городяни пікетували будівлю облдержадміністрації з вимогою повернути Ройтбурда на посаду. Міністерство культури теж вважало, що Ройтбурда звільнили безпідставно

10 лютого 2020 року Приморський районний суд Одеси скасував рішення облради про звільнення художника, і Ройтбурд залишився директором музею. Але згодом апеляційний суд скасував це рішення.

18 грудня 2020 року Одеська облрада все-таки поновила Ройтбурда на посаді керівника музею.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.