У Новограді-Волинському з’явився мурал «Літописний Возвягель»

На стіні Новоград-Волинського краєзнавчого музею на Житомирщині з’явився художній розпис «Літописний Возвягель». Його здійснили семеро вчителів та учнів місцевої школи мистецтв.

Про це кореспонденту Укрінформу розповіла директор Новоград-Волинського краєзнавчого музею Олена Жовтюк.

 

"Якось запропонувала викладачу школи мистецтв Віктору Фурману прикрасити стіну нашого музею. Він розповів про цю ідею своїм учням і вони почали працювати над ескізом. Ми як раз провели ремонт фасаду і завдяки школі мистецтв у нас з'явився художній розпис "Літописний Возвягель".

На розписі зображене літописне місто Возвягель, також середньовічне місто. Крім того, на художньому розписі є князь Костянтин Острозький, який почав будувати тут фортецю, а також князь Возвягельський XIII ст.", - зазначила Жовтюк.

За її словами, художній розпис зображений на стіні розміром 3,12 на 7,15 м. Розпис на стіні музею зробили безкоштовно.


Возвягель вперше згадується в Іпатіївському літописі як місто Галицько-Волинського літопису. Потім місто перейменували у Звягель, а згодом – у Новоград-Волинський.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.