Фанати The Beatles відсвяткували 50-річчя фотографії з обкладинки Abbey Road

Шанувальники групи The Beatles зібралися в четвер на вулиці Еббі-роуд у Лондоні, щоб відсвяткувати 50-річчя фотографії, на якій четвірка Ліверпуля відображена на пішохідному переході біля їх студії.

Це фото, зроблене 8 серпня 1969, стало обкладинкою альбому Abbey Road, який прийнято вважати одним з найуспішніших у всій кар'єрі The Beatles. Про це повідомляє ІА ЗІК із посиланням на  Sky News.

 

Згодом цей перехід став культовим місцем для туристів, які приходять до нього, щоб зробити свою версію тієї фотографії. 8 серпня на Еббі-роуд виникли серйозні пробки, оскільки перехід оточили великі групи шанувальників The Beatles.

 

Як свідчать кадри телеканалу Sky News, серед тих, хто перетинав вулицю, були і люди одягнені саме так, як виглядав гурт The Beatles на фото, фанати мали навіть такіж зачіски.

На оригінальному знімку учасники квартету рухалися в ряд: першим йшов Джон Леннон, за ним – Рінго Старр, далі – Пол Маккартні і замикав ланцюжок Джордж Харрісон.

Перші троє музикантів були одягнені в костюми – білий, чорний і сірий, а Харрісон – у сині джинси і таку ж за кольором сорочку. Примітно, що Маккартні переходив вулицю босим.

 

Автором цієї фотографії став шотландський фотограф Аян Макміллан, який зробив тоді шість кадрів. П'ятий дубль виявився найбільш вдалим і в підсумку став символом альбому, який у 2009 році читачі журналу The Rolling Stones визнали найкращим у творчості The Beatles.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.