АНОНС: Виставка Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір. Пам'яті Марка Паславського

Відвідувачі зможуть ознайомитися із основними сторінками життя Маркіяна: народження в родині вихідців із України, навчання у військовій академії Вест-Пойнт, участь в боях проти російсько-терористичних військ, загибель під Іловайськом.

Про це повідомляє Музей української діаспори.

 

У чотирьох тематичних залах відвідувачі зможуть ознайомитися із основними сторінками життя Маркіяна: народження в родині вихідців із України, навчання в українській школі, участь в Пласті, становлення світогляду, навчання у військовій академії Вест-Пойнт, служба в 75-у полку рейнджерів США, переїзд в Україну, участь у Помаранчевій Революції та Революції Гідності, служба в добровольчому батальйоні "Донбас", участь в боях проти російсько-терористичних військ, загибель під Іловайськом.

На виставці будуть представлені артефакти з фондів Музей української діаспори та Національного музею Революції Гідності.

Окрема зала виділена під кінозал, де вперше демонструватиметься тізер фільму "Made in Ukraine. Життя за життя", створений Alex Studio Production (режисер Олег Ущенко) за підтримки Міністерства інформаційної політики України.

Також буде презентовано видання "Заклик діяти" – роздуми Маркіяна Паславського про те, як змінити Україну на краще.

Куратори виставки: Назарій Розлуцький, Олександр Бриндіков.

Час: 17 серпня, субота, 16.00

Місце: Музей української діаспори, вул. Московська 40 Б, м. Київ

Виставковий проект "Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір" триватиме до 20 жовтня 2019 року. Окрім експозиції у межах виставки запланована спеціальна програма для відвідувачів: кураторські та авторські екскурсії, кінопокази та дискусії.

Організатори проекту: родина Маркіяна Паславського, Музей української діаспори, Музей історії міста Києва, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності та бійці добровольчого батальйону "Донбас".

Контакт: +380 (44) 280-64-18

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.