АНОНС: Виставка Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір. Пам'яті Марка Паславського

Відвідувачі зможуть ознайомитися із основними сторінками життя Маркіяна: народження в родині вихідців із України, навчання у військовій академії Вест-Пойнт, участь в боях проти російсько-терористичних військ, загибель під Іловайськом.

Про це повідомляє Музей української діаспори.

 

У чотирьох тематичних залах відвідувачі зможуть ознайомитися із основними сторінками життя Маркіяна: народження в родині вихідців із України, навчання в українській школі, участь в Пласті, становлення світогляду, навчання у військовій академії Вест-Пойнт, служба в 75-у полку рейнджерів США, переїзд в Україну, участь у Помаранчевій Революції та Революції Гідності, служба в добровольчому батальйоні "Донбас", участь в боях проти російсько-терористичних військ, загибель під Іловайськом.

На виставці будуть представлені артефакти з фондів Музей української діаспори та Національного музею Революції Гідності.

Окрема зала виділена під кінозал, де вперше демонструватиметься тізер фільму "Made in Ukraine. Життя за життя", створений Alex Studio Production (режисер Олег Ущенко) за підтримки Міністерства інформаційної політики України.

Також буде презентовано видання "Заклик діяти" – роздуми Маркіяна Паславського про те, як змінити Україну на краще.

Куратори виставки: Назарій Розлуцький, Олександр Бриндіков.

Час: 17 серпня, субота, 16.00

Місце: Музей української діаспори, вул. Московська 40 Б, м. Київ

Виставковий проект "Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір" триватиме до 20 жовтня 2019 року. Окрім експозиції у межах виставки запланована спеціальна програма для відвідувачів: кураторські та авторські екскурсії, кінопокази та дискусії.

Організатори проекту: родина Маркіяна Паславського, Музей української діаспори, Музей історії міста Києва, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності та бійці добровольчого батальйону "Донбас".

Контакт: +380 (44) 280-64-18

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.