УІНП призначив керівників керівників територіальних відділів у Вінниці та Дніпрі

З 1 серпня розпочали роботу Центральний та Південно-східний територіальні відділи Українського інституту національної пам’яті. Центрами їх стали міста Вінниця та Дніпро.

Про це повідомляють в Українському інституті національної пам'яті.

Керівником Південно-Східного територіального відділу, який охопить Дніпропетровську, Кіровоградську, Запорізьку та Донецьку області, став голова Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук Ігор Кочергін.

 
Ігор Кочергін - керівник Південно-Східного територіального відділу УІНП

Центральний територіальний відділ, який куруватиме Вінницьку, Хмельницьку, Житомирську, Київську, Черкаську та Чернівецьку області, очолив військовий історик, кандидат історичних наук Богдан Галайко.

"Будемо працювати над тим, щоб доносити до широкого загалу напрацювання Українського інституту національної пам'яті. Зокрема – це поширення досвіду декомунізації та пробудження у суспільній свідомості потреби деколонізації – звільнення від спадщини імперського тоталітарного минулого та формування власної самоідентичності. Плануємо найактивніше співпрацювати з навчальними закладами та інститутом післядипломної освіти, зі ЗМІ, з громадськими організаціями, розповідати про нашу історію, наших героїв, якими варто пишатися. Роботи вистачає", - наголошує Богдан Галайко.  

 
Богдан Галайко - керівник Центрального територіального відділу УІНП

Нагадаємо, що 11 червня запрацював Північно-Східний територіальний відділ, який очолила кандидат історичних наук, координатор громадської ініціативи "Харківська топонімічна група", Марія Тахтаулова. У майбутньому такі підрозділи відкриються також в Одесі та Львові.

Створення територіальних представництв Інституту передбачене Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року №799. Згідно з Постановою, у 2019 році має бути створено 5 регіональних осередків Українського інституту національної пам'яті, діяльність яких охопить усі області України.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.