Камінь УПА в Харкові розмалювали в кольори польського прапора. ФОТО

Пам’ятний знак, встановлений на честь Української повстанської армії в Молодіжному парку Харкова вчергове пошкодили невідомі.

Поліція розшукує невідомих, які в середу вдень облили червоною і білою фарбою пам'ятний знак.

Як повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на відділ комунікацій ГУ Нацполіції в Харківській області, інформація про подію надійшла до поліції о 14:25 середи.

 

"Інформацію зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень. Наразі працівники поліції вживають заходів для встановлення осіб правопорушників та їх місцезнаходження", - йдеться в повідомленні.

Пам'ятний знак УПА в Харкові встановила в Молодіжному парку Харківська облорганізація Народного Руху України в 1992 році з дозволу Харківської міськради. Спроби знести його або зруйнувати відбувалися неодноразово, незважаючи на те, що пам'ятник розташований за 100 метрів від Київського райвідділу міліції.

Останню атаку вандалів камінь пережив у червні 2019 року.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.