Разумков: Питання декомунізації мають вирішуватися на місцевих референдумах

Питання декомунізації мають вирішуватися на місцевих референдумах.

Таку думку в ефірі телеканалу ICTV у неділю ввечері висловив лідер партії "Слуга народу" Дмитро Разумков, повідомляє Українська Правда із посиланням на "Інтерфакс-Україна".

 

"Декомунізація - це процес, який було розпочато досить давно, і ми з вами спостерігали перейменування міст, сіл. Це можливо. Проблема полягає в іншому. Це (рішення про перейменування - ред.) мають ухвалювати ті, хто безпосередньо там знаходиться і живе", - заявив він.

Разумков зазначив, що "було б добре, якщо би питання про перейменування, наприклад, міст, ухвалювалося не парламентом, а мешканцями через місцевий референдум".

"На жаль, місцеві ради також не завжди відображають у повному обсязі ті інтереси, які є у місцевих жителів", - додав він.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.