Верховний суд Іспанії заблокував ексгумацію останків Франко

Верховний суд Іспанії заблокував ексгумацію останків диктатора Франциско Франко з мавзолею "Долина полеглих" за шість днів до початку робіт.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на El Pais.

Франциско Франко
Франциско Франко

П’ять магістратів четвертої секції Верховного суду "одноголосно" позитивно відповіли на прохання родини диктатора призупинити ексгумацію, на якій наполягав уряд Педро Санчеса з самого початку каденції.

Верховний суд вважає, що якщо він не задовольнить прохання сім'ї про тимчасове призупинення ексгумації, це може завдати шкоди заявникам і "особливо державним інтересам, втіленим в державі та її конституційних інститутах, які серйозно постраждають, якщо ці останки будуть ексгумовані".

Уряд Педро Санчеса вирішив перенести останки диктатора Франсиско Франко з фінансованого державою мавзолею у монументальному комплексі "Долина полеглих" минулого року. Причина – уряд вважає, що меморіал має бути місцем пам'яті про громадянську війну, а не прославляти диктатуру.

У вересні рішення перенести останки Франко схвалив іспанський парламент. Кілька нащадків Франко висловили свій "твердий і одностайний" опір ексгумації. Тисячі правих сил протестували проти виносу останків Франко з мавзолею.

"Жодна родина не повинна бути змушена проходити через дві ексгумації і три поховання одного з своїх близьких, поки не будуть вичерпані всі юрисдикційні способи, якими вони могли б забезпечити свої законні права", - йдеться у скарзі родини диктатора.

Довідково. Мавзолей, відкритий самим Франко в 1959 році, розташований в католицькій базиліці на схилі пагорба, де також похований засновник іспанської фашистської партії "Фаланга" Хосе Антоніо Прімо де Рівера. Довгий час "Долина полеглих" була місцем паломництва правих груп в Іспанії.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.