У Львові відкрили меморіальну дошку письменнику Роману Іваничуку

27 травня у Львові пройшли урочисті заходи з нагоди 90-ліття Романа Іванчука. Спершу відбулася панахида на могилі письменника на Личаківському цвинтарі. Відтак на вул. Пекарська, 13 відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Роману Іваничуку.

Про це повідомляє Гал-Інфо із посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

 

Пізніше, ввечері пройшла урочиста академія у Національному академічному українському драматичному театрі імені М. Заньковецької.

Нагадаємо, 27 травня 2019 року видатному львівському письменнику Романові Іваничуку виповнилося б 90 років.

Довідка.

Роман Іваничук — лауреат Шевченківської премії (1985 р.), депутат Верховної Ради 1-го скликання, Почесний громадянин м. Львова (1999 р.), Герой України (2009 р.). Проживав у Львові з 1961 року до своєї смерті в 2016 році.

Найбільше визнання Роман Іваничук здобув як автор історичних романів: «Мальви», «Черлене вино», «Манускрипт з вулиці Руської», «Вода з каменю», «Четвертий вимір», «Шрами на скалі», «Журавлиний крик», «Бо війна війною», «Орда».

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.