З Німеччини до України прибула втрачена в часи Другої Світової війни Грамота Петра І. ФОТО

Вночі 13 квітня з Німеччини до України прибула унікальна культурна цінність - історичний документ, втрачений в часи Другої Світової війни - Грамота Петра І.

Про це повідомляє видання "День".

 Фото: Мінкульт

"З моєю заступницею Тамарою Мазур особисто зустрів артефакт у Міжнародний аеропорт "Бориспіль", - повідомив на своїй сторінці у Facebook Міністр культури України Євген Нищук.

"Ця передача стала результатом роботи Міжурядової комісії з питань повернення переміщених культурних цінностей під час Другої Світової війни, де головували моя Перша заступниця Світлана Фоменко та доктор Міхаель Янсен посол з особливих доручень МЗС ФРН.

Дякую науковцям, які віднайшли і дослідили цю культурну цінність і всім колегам, які долучились як до повернення, так і перевезення цього артефакту", - повідомив Нищук.

 Фото: Мінкульт

Повідомляється, що артефакт, датований 1708 роком, був втрачений в час Другої Світової війни, а з кінця 50-х знаходився у бібліотеці Інституту східно-європейської історії та краєзнавства Університету Тюбінгену (Федеральна земля Баден-Вюртемберг).

Як зазначив Міністр культури, це справді надзвичайно цікавий рукописний пергамент, розміром 80 на 58 см у срібно-позолоченій оправі.

По поверненні документ доправили до Національного заповідника "Софія Київська", де планується представити Грамоту до огляду.

Дивіться також:

Німеччина повернула Україні вивезену під час окупації царську грамоту ХVIII століття. ФОТО

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.