Столичну вулицю назвали ім’ям Джона Маккейна

Київська міська рада підтримала перейменування вулиці Івана Кудрі на Джона Маккейна.

Відповідне рішення столичні депутати ухвалили на засіданні у четвер, повідомляє Українська Правда.

 

Проект був внесений до порядку денного як невідкладний і отримав 71 голос "за", 4 "проти", 1 депутат утримався.

Перед тим, за поданням міського голови Віталія Кличка, вулицю планували назвати ім’ям ідеолога українських націоналістів Дмитра Донцова.

Однак пізніше Київраді запропонували дати вулиці ім’я покійного американського сенатора Маккейна.

Нагадуємо, що Іван Кудря – радянський розвідник, представник НКВД у Києві. Американський сенатор Джон Маккейн був критиком російського президента Володимира Путіна і прихильником надання Україні летальної зброї для оборони від агресії Кремля.

Сенатор жорстко критикував президента США Дональда Трампа – він називав його "імпульсивним" і "дезінформованим" та критикував через політику глави Білого дому щодо РФ, Сирії та Китаю.

У 2017 році в Маккейна діагностували рак. Він помер 25 серпня, на 82 року життя. Президент Петро Порошенко на прощанні з Маккейном назвав його героєм України. Пізніше президент запропонував Київраді перейменувати вулицю Кудрі на честь Маккейна. Його родина виступила за перейменування.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.