Інститут фізики Національної академії наук України позбувся цитати Лєніна

Нещодавно Інститут фізики Національної академії наук України позбувся цитати Лєніна, яка була розміщена на внутрішній поверхні склепіння центрального корпусу.

На початку минулого року Український інститут національної пам’яті надавав роз’яснення Інституту фізики НАН України з приводу елементів оздоблення інтер’єру центрального корпусу будівлі.

 

Мова йде про цитату "Ум человеческий открыл много диковинного в природе и откроет ещё больше" В.І.Лєніна – особи, яка обіймала керівну посаду у вищих органах влади та управління СРСР (у 1923–1924 рр. – Голова Ради Народних Комісарів СРСР).

Так, згідно з пп. "е" п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", до символіки комуністичного тоталітарного режиму віднесено:

"зображення гасел комуністичної партії, цитат осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), осіб, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування (крім цитат, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працівників радянських органів державної безпеки всіх рівнів".

 

Відповідно цей напис не був пов’язаний із розвитком української науки і культури та належав до символіки комуністичного тоталітарного режиму, а тому підлягав обов’язковому демонтажу, що, власне, нещодавно і сталося.

Читайте також:

У Львові з третьої спроби знесли стелу Монументу Слави. ВІДЕО

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.