На Тернопільщині відкриють унікальну Ратушу, яку оздоблював Пінзель

Тривають ремонтні роботи зовні та всередині Бучацької Ратуші. Її реконструювали 10 років. Та лише зараз у роботах помітне пожвавлення.

Про це повідомляє видання "Думай".

 Фото: Газета Місто

Вже у березні будівлю можна буде використовувати за призначенням. Сюди планують перенести деякі експонати з місцевого художнього музею. Проект фінансується за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку. Роботи проводить Львівське спеціалізоване науково-реставраційне проектно-виробниче управління "Львів-Реставрація".

Реставрацію Бучацької Ратуші на Тернопільщині завершать у березні.

Довідково. Бучацька Ратуша – унікальна пам’ятка архітектури середини XVIII століття. Вона належить до найвишуканіших в Україні будівель адміністративного призначення. Її сульптором був відомий в усьому світі Іоанн Пінзель.

Побудована в 1750-1751 роках двоповерхова пам’ятка з 1990-х років потребувала реконструкції.

Читайте також:

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.