У Латвії зібрали 10 тисяч підписів за знесення радянського пам'ятника перемоги

У Латвії ініціатива про знесення або підрив пам'ятника перемоги у Ризі зібрала 10 тисяч підписів.

Про це повідомляє Європейська правда із посиланням на портал Delfi.

 Фото: Delfi

Збір підписів ініціювали на порталі Manabalss.lv у 2017 році. В цьому році кількість підписантів почала зростати після появи новин про готовність ризької влади витратити кілька мільйонів євро на відновлення Парку перемоги.

Пам'ятник перемоги був відкритий в 1985 році, коли Латвія залишалася незаконно окупована Радянським Союзом.

Автора ініціативи Угіса Поліса турбує те, що монумент – це один із символів, який нагадує про величезні страждання через радянську окупацію, як і раніше, розташований у серці Латвії Ризі. При цьому він великий і його важко не помітити.

"Сьогодні пам'ятник перемоги вже давно не є пам'ятним місцем для радянських "ветеранів- визволителів", а перетворюється на місце проведення строго політичного заходу – 9 травня, який спонсорується з боку Кремля, створений в інтересах Росії і реалізується в рамках кремлівської пропаганди", - сказав Поліс.

Тепер ініціативу знесення пам’ятника мають розглянути у латвійському Сеймі.

Читайте також:

У Львові з третьої спроби знесли стелу Монументу Слави. ВІДЕО

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.