У Білорусі парламентарі захищають георгіївську стрічку

У Палаті представників вважають введення заборони на використання в Білорусі георгіївської стрічки недоречним. Це випливає з відповіді, яку отримали автори петиції, що збирали під нею підписи в інтернеті («Про заборону пропаганди георгіївської та гвардійської стрічки»).

Про це повідомляє видання "Беларуская прауда".

Фото: Укрінформ

 

Голова постійної комісії з освіти, культури та науки Палати представників Ігор Марзалюк пише у відповіді, що колективне електронне звернення було розглянуто.

"Така заборона буде виглядати як плювок в обличчя тих учасників війни з фашистами, які залишилися в живих на сьогоднішній день, а також як образу пам'яті про численні жертви війни, - пише Марзалюк.

- І цей факт, що георгіївська стрічка використовується сьогодні певними ділками в політичних цілях, не змінить в цілому позитивного ставлення до неї як до одного із символів Перемоги, як свого часу не змінив такого ставлення факт використання стрічки в якості нагороди в частинах власовської РОА".

Автори петиції звертали увагу на те, що в деяких сусідніх країнах, в тих же ж Україні, Литві та Латвії, використання георгіївських стрічок заборонено. Через це білорусів штрафують при в'їзді в цю країну за використання такої символіки.

До того ж через використання громадянами георгіївської стрічки конфлікти виникають і в самій Білорусі.

Читайте також:

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.