На Чернігівщині міському голові загрожує кримінал через Леніна і Сталіна. ФОТО

Прокуратура Чернігівської області розпочала кримінальне провадження за фактом пропаганди символіки комуністичного тоталітарного режиму у Новгород-Сіверському. Там міська влада не демонтувала мозаїчні зображення комуністичних вождів Леніна і Сталіна, що знаходяться на водонапірній башті в центрі міста.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Мозаїчні зображення комуністичних вождів Леніна і Сталіна, що знаходяться на водонапірній башті в центрі міста

Фото: УІНП

Як відзначається в повідомленні, раніше УІНП звертався до міського голови Олега Бондаренка з листом про необхідність демонтажу зображень комуністичних вождів, проте він відмовився це зробити.

 Фото: УІНП

3 липня 2018 року Інститут адресував Генеральній прокуратурі України та Національній поліції України офіційні листи, в яких просив порушити кримінальне провадження за ч.1 ст.436-1 Кримінального кодексу України за фактом поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму та притягти винних осіб до відповідальності.

 Фото: УІНП

Прокуратура Чернігівської області надіслала лист до Інституту, у якому повідомила про відкриття кримінального провадження.

Проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні доручено слідчому відділенню Новгород-Сіверського відділ поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, - йдеться у листі Прокуратури.

 Фото: УІНП

Як відомо, в Україні діє Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки", згідно з яким на всій території України забороняється "виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, у тому числі сувенірної, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік або їх фрагментів, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму".

Відповідно до статті 436-1 Кримінального кодексу України поширення та публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої, а ті самі дії, вчинені повторно, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої.

Нагадуємо, що на початку серпня у литовський Сейм внесли законопроект про визнання Компартії злочинною організацією.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.