На Сумщині відкрили пам’ятник учасникам антибільшовицького повстання 1918 року

Пам’ятник на могилі встановили до Дня міста Шостка, 3 вересня. На надмогильній плиті викарбувано 12 прізвищ загиблих.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам’яті.

"Вічна пам'ять шосткинцям, загиблим 2-8 квітня 1918 року в битві з більшовицькою армією Ремньова. Вони ціною свого життя зберегли пороховий завод для України", - такий напис на братській могилі повстанців в парку Свободи у м. Шостка.

 Фото: УІНП

Шість діб, з 2 по 8 квітня 1918 р., шосткинці протистояли більшовицькій Особливій армії Ремньова. Протистояли тим самим петроградським загонам матросів, що 29 січня 1918 р. воювали проти українських військ під Крутами.

Тоді українські вояки цінною своїх життів призупинили на чотири дні рух більшовицьких військ на Київ, що дало час українській делегації вкласти Брест-Литовський мирний договір. Шосткинські робітники ціною своїх життів зберегли пороховий завод для Української держави.

Детальніше про ці події 1918 року

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.