На Львівщині вшанували пам’ять загиблих у «Бродівському оточенні». ВІДЕО

У неділю, 22 липня, на Львівщині відбулися заходи із вшанування пам’яті українських вояків, військовиків інших національностей, які загинули у роки Другої світової війни у «Бродівському оточенні».

Про це повідомляє Львівська ОДА.

 Панахида на горі Жбир. Фото: ЛОДА

Зокрема, на горі Жбир, де розташований меморіал воякам Першої української дивізії "Галичина" Української Національної Армії, що неподалік с. Ясенів Бродівського району, відбулась екуменічна панахида та скорботного віче. Вшанувати пам'ять полеглих воїнів прийшли ветерани-дивізійники, представники влади та чисельна громадськість.

"Ми повинні пам’ятати і передавати пам’ять нашим дітям про людей, які боролись за долю народу, за честь, за майбутнє для нас із вами. Шанувати тих, хто ціною життя виборював, і сьогодні, на превеликий жаль, зі зброєю у руках і важкими втратами виборює нашу країну.

Проте зараз ми єдині як ніколи, не лише у країні, але й з усім світом. Завдання нашого покоління – згуртовано вигнати окупанта із нашої землі і утвердити самостійну соборну Українську державу. Разом ми обов'язково переможемо", - наголосив перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський.

Також скорботні заходи відбулись у селі Підгірці Бродівського району та у селі Скварява Золочівського району, де організували театралізоване військово-історичне дійство "Прорив з оточення".

Водночас у с. Червоне перепоховали останки 4 бійців дивізії "Галичина", які полягли у Бродівському котлі.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.