У Дніпрі мурал дивізії "Галичина" замалювали Чебурашкою і Карлсоном. ФОТО

У Дніпрі на місці муралу з написом "Дивізія Галичина" намалювали героїв мультфільмів та напис російською "Ребята, давайте жить дружно".

Цей проект був ініційований громадською організацією "Честь та віра", заявив у коментарі "Радіо Свобода" голова громадської організації Роман Горяїнов.

За його словами, мурал створювали упродовж двох днів. На створення фону використали три банки білої фарби, на сам малюнок – 60 балончиків, які придбала організація.

Для збільшення тисніть тут

Як зазначив Горяїнов, ініціатива не має ніякого політичного підтексту. Активісти хотіли створити позитивні зображення, щоб "зробити світ хоч трішки добрішим і світлішим".

Наприкінці квітня у Дніпрі через напис "Дивізія "Галичина" стався конфлікт між мешканцями одного з будинків на проспекті Миру та активістами організації "С14".

За словами місцевих жителів, вони були обурені тим, що поблизу їхнього будинку невідомі їм особи створили графіті на честь дивізії "Галичина". Один із мешканців будинку замалював напис. Коли активісти "С14" прийшли його відновити, виникла конфліктна ситуація зі штовханиною.

 

Як розповіли в обласній поліції, двох активістів "С14" запросили до районного відділення поліції, де встановили їхні особи. Відомості про подію внесли до журналу єдиного обліку.

В організації "С14" підтвердили, що графіті було створене їхніми активістами. Вони не заперечують, що на місці події сталась штовханина, але зазначають, що спровокували її не члени організації, а нетверезі мешканці.

На тему дивізії "Галичина" читайте:

Великий блеф. Кампанія набору в дивізію "Галичина" як маніпулятивна технологія

Створення дивізії "Галичина", як політичний проект та цивілізаційний вибір

Дивізійник Леонід Муха: "Всі хочуть, щоб українці боролись у рукавичках"

Капелани та духовна опіка в Українській Дивізії військ СС "Галичина"

1943: Парад добровольців Дивізії зброї СС "Галичина" 18 липня у Львові

В лісах під Бродами. Місцями боїв дивізії "Галичина"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.