У Львові з'явиться скульптурна композиція українським бійцям Листопадового Чину. ФОТО

22 червня, відбулося засідання журі, яке обрало переможця проекту в рамках конкурсу мистецько-архітектурного проекту на скульптурну композицію українським бійцям Листопадового Чину.

Про це повідомляє видання "Фортпост" з посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

 Проект скульптурної композиції

На площі пропонується встановити скульптурну композицію Лева, що пробуджується. Фігура лева запозичено з герба ЗУНР. Фактично, це пластичне трактування графічного зображення герба.

Основна ідея скульптурної композиції — лев, що просинається, як алегорія на молоду країну, яка зародилася на уламках Австро-Угорської імперії. Бронзова фігура лева розташована на блоках дикого каменю, Лев піднімається по них вгору.

Між каменями на рівні землі є маленька виноградна лоза з гроном винограду, як символ того, що з краплі крові українських бійців Листопадового Чину та УГА, пролитої в боях за ЗУНР зародилася пізніше вільна Українська держава.

  Проект скульптурної композиції

Влаштування громадського простору — це символічне відображення структури міста (вулиці, площі, квартали і тупикові двори), адже саме у місті відбувалися перші важливі і складні бої захисників ЗУНР (битва за Львів), а лінія фронту довго проходила через міські площі, вулиці і будівлі.

Нагадуємо, що у Вроцлаві перехрестя назвали іменем генерала УНР Безручка.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.